Шабо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шабо
Герб
Свято-Миколаївська церква
Свято-Миколаївська церква
Свято-Миколаївська церква
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Білгород-Дністровський район Білгород-Дністровський район
Громада Шабівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51040310010035609
Облікова картка Шабо 
Основні дані
Засноване 1788 як Аша-Абаг
Населення 7108
Площа 4,61 км²
Густота населення 1541,87 осіб/км²
Поштовий індекс 67770
Телефонний код +380 04849
Географічні дані
Географічні координати 46°07′37″ пн. ш. 30°23′06″ сх. д. / 46.12694° пн. ш. 30.38500° сх. д. / 46.12694; 30.38500Координати: 46°07′37″ пн. ш. 30°23′06″ сх. д. / 46.12694° пн. ш. 30.38500° сх. д. / 46.12694; 30.38500
Водойми Дністровський лиман
Відстань до
районного центру
8 км
Найближча залізнична станція Шáбо
Місцева влада
Адреса ради 67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, буд. 63
Карта
Шабо. Карта розташування: Україна
Шабо
Шабо
Шабо. Карта розташування: Одеська область
Шабо
Шабо
Мапа
Мапа

CMNS: Шабо у Вікісховищі

Шабó — село в Україні, в Білгород-Дністровському районі Одеської області, адміністративний центр Шабівської сільської громади. Розташоване на березі Дністровського лиману, на відстані 10 км від Чорного моря. Через село проходить об'їзна гілка E87 — траса Н33 Монаші — Одеса.

Назва

[ред. | ред. код]

Місце, куди прибули швейцарські переселенці, спрадавна називалося — «Аша-Абага» (тур. Acha-abag), що турецькою означає «Нижні сади» («садами» в той час називали виноградники, а «нижніми» їх іменували тому, що вони розташовувалися нижче Аккермана). Франкомовні швейцарці спочатку намагалися зберегти історичну турецьку назву, але через труднощі вимови поступово переробили його в «Шаба» (Schabag, «g» наприкінці слова у французькій не вимовляється), а потім остаточно перейменували в «Шабо» на французький манір.

Історія

[ред. | ред. код]

Перше татарське поселення на місці сучасного Шабо з'явилося близько 500 років тому. Найбільш раннє свідчення про існування Шабо зафіксовано у формі «Аша-Абага» в картографічному джерелі 1788 року. Ця дата вважається датою заснування Шабо[1].

10 листопада 1822 року з дозволу імператора Олександра I було створено поселення переселенців зі швейцарського кантону Во. Натхненник переселення швейцарців і засновник колонії — Луї-Венсан (Іван Карлович) Тардан, який зазначав: «Якщо хочете побачити рай на землі, кращого місця не знайдете».

Станом на 1886 рік у швейцарській колонії, центрі Шабської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 494 особи, налічувалось 83 дворових господарства, існувала лютеранська церква, школа, крамниця[2]. За 7 верст — молитовний будинок.

Село є колишнім районним центром Лиманського району Аккерманської області.

У ніч на 27 січня 2015 року в Шабо було завалено пам'ятник російському політичному діячеві та організатору червоного терору В. Леніну[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року, населення села становило 8449 осіб, з яких 3833 чоловіки та 4616 жінок.[4]

За переписом населення 2001 року, в селі мешкали 7152 особи.[5]

Розподіл населення за рідною мовою, за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 64,04 %
російська 33,98 %
молдовська 0,72 %
болгарська 0,69 %
білоруська 0,13 %
вірменська 0,13 %
гагаузька 0,08 %

Виноробство

[ред. | ред. код]
Вхід на територію виноробноого заводу Шабо
Фонтан Діоніса на території заводу

Село відоме своєю виноробною продукцією, на його території розташоване ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо».

Перші виноградні сади в цьому регіоні були висаджені ще греками й генуезцями в VI столітті. Пізніше унікальні сорти винограду сюди завезли турки, які заснували поселення Аша-Абаг. І вже «офіційні» основоположники культурного виноробства в цьому регіоні — франкомовні швейцарські переселенці — називали це місце Шабаг, яке з часом місцеве населення перейменувало на легше — Шабо.

Шабо — одне з небагатьох місць у Європі, де лоза не постраждала від «виноградної чуми» — філоксери. Примітно, що під час антиалкогольної кампанії 1985 року в Шабо практично не вирубувалися виноградники. І в наші дні шабські вина славляться своєю якістю.

Лише у виноградниках Шабо вирощується сорт Тельті курук – єдиний автохтонний сорт винограду в Україні, який не змінив своїх органолептичних властивостей протягом сотень років.[7]

Виноградники

У 2009 році в селі відкрили Центр культури вина Шабо.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У 1889 і 1891 роках у Шабо перебувала Леся Українка. Влітку 1891-го, лікуючись у Криму в Євпаторії, під час спалаху епідемії тифу вона захворіла й змушена була виїхати в серпні 1891 року в Шабо. Родина швейцарських переселенців-колоністів Тардан гостинно приймала Лесю Україніку близько двох місяців, аж до її повного одужання. У Шабо Лесю Українку відвідали М. В. Лисенко та сім'я Комарових. Під час перебування в Шабо Леся багато читала і вела інтенсивне листування. Зокрема, писала листи до письменника і видавця М. І. Павлика, до свого дядька — відомого вченого й суспільного діяча М. П. Драгоманова, до матері — Олени Пчілки та батька — П. А. Косача[8].

У Шабо похований український патріот Ігор Іванов, командир-десятник одеського відділення «Правого сектора», який загинув у зіткненні з проросійськими бойовиками під час протистояння в Одесі 2 травня 2014 року[9].

Народились

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Найкрасивіші екскурсіі в Одеській області. https://odessa-future.com.ua/ (Ukrainian) . Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 29.04.2021.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. В Одеській області триває «ленінопад». Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 27 січня 2015.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  7. Ковчег смаку. Україна
  8. Подорож до Акермана. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 6 липня 2012.
  9. Загиблого Ігоря Іванова нагородили церковною медаллю «За жертовність і любов до України». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]